Проект: Блакитне око Тернополя

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук

Мета:Аналіз екологічного стану берегів озера


Будівництво ставу

Тернопільському ставу приблизно стільки ж років, як і місту Тернополю: Ян Тарновський, засновник Тернополя і власник фортеці, 15 березня 1548 року отримує привілей на будівництво греблі та створення ставу. Збудовано водойму в заплаві річки Серет як оборонну ланку від нападів турків і татар, що забезпечує фортеці Тарновського ще більшу неприступність. Межі ставу в середині XVI століття встановлювалися: від Кутківець до Тернопільського замку з заходу на схід. Уздовж львівської дороги, що виходила із однойменної брами, було збудовано високу греблю. У привілеї 1550 року Ян Тарновський серед інших повинностей міщан зазначає, що в їх обов'язки входить направа греблі великого ставу, водоспуску і лотоків. Спуск ставу давав що три роки прибуток 16-24 тисячі золотих. У той час довжина ставу становила 7 км, ширина — 2-3 км. Став і мав значне господарське значення: у XVII столітті на ньому працювали чотири млини, що приносило великі прибутки місту, а в самому озері розводили рибу: щуки, окуні, коропи, карасі та інші види. Уже на початку ХХ століття водойму взяв у оренду тернопільський підприємець Володимир Трач, який експортував рибу до Польщі.


Комсомольське озеро

Stav Ternopil center.jpg

На Комсомольському озері, 1950-і рр. Під час Другої світової війни Тернопільський став був повністю знищений. У п'ятдесятих роках минулого століття відбувається масштабна відбудова Тернополя — і, коли було прийнято рішення про підпорядкування всіх водних ресурсів місцевій владі у 1956 році, Тернопільський став почали відновлювати. Тоді було збудувано нову греблю — і рівень води став вищим, ніж раніше. Нове водосховище зайняло значно більшу площу — понад 300 гектарів, і назвали його Комсомольським озером. Між водоймою та центром міста заклали парк імені Шевченка, який протягнувся вздовж східного берега озера. Було споруджено і острів Кохання. У 60-х роках пляж біля Старого замку було ліквідовано і збудувано центральну пристань та створено стоянку для теплоходів катерів, яхт і моторних човнів. Широкі сходи, що ведуть до пристані, розділив каскад штучних водоспадів, який назвали у честь головного архітектора міста Гронського — «Сльози Гронського». На березі новоствореної зеленої зони збудували ресторан «Поплавок», з тераси якого відкривається вид на центральну частину міста, а біля ресторану створили новий пляж «Ближній»; неподалік села Пронятин створили ще один пляж — «Дальній». У сімдесятих роках двадцятого століття пристань суден перенесли на протилежний берег міста, де був створений Морський клуб (нині — бар RIVERPOOL).


Буклет ст1.JPG Буклет ст2.JPG
Файл:Тернопыльське озеро.ppt