Відмінності між версіями «Лекція: Календарне планування та побудова графіка привязки»

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 22: Рядок 22:
 
T<sub>п</sub>(i) = min[T<sub>п</sub>(j)-t(i,j)],∀(i, j)
 
T<sub>п</sub>(i) = min[T<sub>п</sub>(j)-t(i,j)],∀(i, j)
 
де мінімум береться по всіх роботах (i,j), що виходить із події i; t(k,i) - тривалість роботи (k,i)</li></ol><br />
 
де мінімум береться по всіх роботах (i,j), що виходить із події i; t(k,i) - тривалість роботи (k,i)</li></ol><br />
[[Файл:netpl6.jpg]]
+
[[Файл:netpl6.jpg]]<br />
 +
<ul>
 +
Тимчасові параметри робіт визначаються на основі ранніх і пізніх строків подій:
 +
<ul>
 +
<li>T<sub>рн</sub>(i, j) = T<sub>р</sub>(i) – ранній строк початку роботи;</li>
 +
<li>T<sub>ро</sub>(i, j) = T<sub>р</sub>(i) + t(i, j) – ранній строк закінчення роботи;</li>
 +
<li>T<sub>по<sub>(i, j) = T<sub>п</sub>(j) – пізній строк закінчення роботи;</li>
 +
<li>T<sub>пн</sub>(i, j) = T<sub>п</sub>(j)- t(i, j) – пізній строк початку роботи;</li>
 +
<li>R<sub>п</sub>(i, j) = T<sub>п</sub>(j) - T<sub>р</sub>(i)- t(i, j) – повний резерв роботи показує максимальний час, на яке можна збільшити тривалість роботи (i, j) або відстрочити її початок, щоб не порушився строк завершення проекту в цілому;</li>
 +
<li>R<sub>с</sub>(i, j) = T<sub>р</sub>(j) - T<sub>р</sub>(i)- t(i, j) – вільний резерв роботи показує максимальний час, на яке можна збільшити тривалість роботи (i, j) або відстрочити її початок, не міняючи ранніх строків початку наступних робіт.</li></ul>

Версія за 15:59, 25 грудня 2010

Календарне планування робіт

Календарне планування передбачає визначення моментів початку й закінчення кожної роботи й інших тимчасових характеристик сіткового графіка. Це дозволяє проаналізувати сіткову модель, виявити критичні роботи, безпосередньо визначальний строк виконання проекту, провести оптимізацію використання ресурсів (тимчасових, фінансових, виконавців).

Розрахунок сіткової моделі починають із тимчасових параметрів подій, які вписують безпосередньо у вершини сіткового графіка.
Netpl4.jpg

  • Tр(i) – ранній строк настання події i, мінімально необхідний для виконання всіх робіт, які передують події i;
  • Tп(i) – пізній строк настання події i, перевищення якого викличе аналогічну затримку настання завершальної події сітки;
  • R(i) = Tп(i)- Tр(i) – резерв події i, тобто час, на яке може бути відстрочене настання події i без порушення строків завершення проекту в цілому.

Ранні строки здійснення подій Tр( i) розраховуються від вихідного (В)до завершального (З) події в такий спосіб:

  1. для вихідної події В Tр(В) = 0;
  2. для всіх інших подій I Tр(i) = max[Tр(k)+t(k,i)], ∀(k,i) де максимум береться по всіх роботах (k,i), що входить у подію i; t(k,i) - тривалість роботи (k,i)

Netpl5.jpg
Пізні строки здійснення подій Tп(i) розраховуються від завершальної до вихідної події:

  1. для завершальної події З Tп(З) = Tр(З);
  2. для всіх інших подій Tп(i) = min[Tп(j)-t(i,j)],∀(i, j) де мінімум береться по всіх роботах (i,j), що виходить із події i; t(k,i) - тривалість роботи (k,i)

Netpl6.jpg

    Тимчасові параметри робіт визначаються на основі ранніх і пізніх строків подій:
    • Tрн(i, j) = Tр(i) – ранній строк початку роботи;
    • Tро(i, j) = Tр(i) + t(i, j) – ранній строк закінчення роботи;
    • Tпо(i, j) = Tп(j) – пізній строк закінчення роботи;</li>
    • Tпн(i, j) = Tп(j)- t(i, j) – пізній строк початку роботи;
    • Rп(i, j) = Tп(j) - Tр(i)- t(i, j) – повний резерв роботи показує максимальний час, на яке можна збільшити тривалість роботи (i, j) або відстрочити її початок, щоб не порушився строк завершення проекту в цілому;
    • Rс(i, j) = Tр(j) - Tр(i)- t(i, j) – вільний резерв роботи показує максимальний час, на яке можна збільшити тривалість роботи (i, j) або відстрочити її початок, не міняючи ранніх строків початку наступних робіт.
    • </ul>