Учнівська вікі-стаття з теми "Таємничий код"

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук

Назва проекту

"Таємничий код"

Автори проекту

група учнів 7 класу

Тема дослідження

Кодування інформації в комп'ютері

Проблема дослідження

Використання 0 і 1 для кодування інформації в комп'ютері. Основні питання дослідження: Що таке кодування? Навіщо кодувати інформацію? Яким чином кодується інформація в комп’ютері? Що являє собою кодова таблиця символів ASCII ?

Гіпотеза дослідження

Комп'ютер може працювати без 0 і 1

Мета дослідження

Дослідити кодування інформації в комп'ютері та роль 1 і 0 у цьому процесі

Результати дослідження

300px-Асс1.jpgУчені віддавна задумувались над тим, яка найменша кількість символів потрібна для кодування будь-якої інформації. Значне досягнення тут належить американському художникові й винахідникові телеграфного апарата й телеграфного коду Семюелу Морзе (1791-1872). В алфавіті азбуки Морзе, яку він винайшов у 1832р., є лише два символи крапка і тире. Факт достатності двох символів для кодування отримав застосування в сучасній інформатиці. Виявилося, що не лише текст, а й будь-яку інформацію (звук, картинку) можна закодувати за допомогою послідовності з двох будь-яких символів. Для умовного позначення таких символів використовують 0 і 1. Саме цей принцип – принцип двосимвольного кодування – став основою зберігання інформації у пристроях. У комп'ютері носіями інформації є електричні або магнітні сигнали, які можуть мати лише два значення: 0 - вимкнуто (нема струму, розмагнічено) або 1 - ввімкнуто (є струм, намагнічено). За допомогою таких 0 і 1 кодують будь-яку інформацію, яку обробляє комп'ютер. Якщо застосувати згаданий метод, то цифр 0 і 1 вистачить на позначення лише двох символів. Можна застосувати кодування комбінацією із кількох Oil. Якщо взяти по два знаки (00, 01. 10, 11), це дозволить кодувати вже 4 символи. Тризначний код дає 8 комбінацій, чотиризначний - 16. Цього мало для зображення літер алфавіту, цифр і розділових знаків, спеціальних символів тощо. Такої кількості символів вистачає для відображення літер, цифр, розділових, а також графічних елементів. Малюнки і звуки зображуються тими ж комбінаціями, але перед ними стоїть спеціальний знак, який вказує на характер інформації. Усі символи, які використовує комп'ютер, заносяться в таблицю і нумеруються десятковими числами, які перетворюються у двійковий код із 8 знаків 0 і 1 - виходить кодова таблиця символів. Наприклад, в комп'ютерах застосовується восьмизначний код ASCII, розрахований на 256 символів. Для кожного символу - це послідовність з 8-ми цифр Oil, яка визначає певний символ. У комп'ютер заноситься та обробляється текстова інформація, цілі і дійсні числа, графічні побудови, малюнки і музика. І всі вони представлені у вигляді комбінацій із восьми «0» і «1» - байтами. Яка б інформація в комп'ютері не була (голос диктора або його зображення), вона завжди кодується байтами. Визначимо головну відмінність між книгою і занесеним в комп'ютер текстом. Вона полягає в тому, що коли ми відкриваємо книгу, то бачимо зображення символів, сформованих дрібними крихтами друкарської фарби. А якщо ж «відкриємо» пам'ять комп'ютера, то «побачимо» коди літер, складених із 0 і 1. Звичайний текст зображується в комп'ютері послідовністю кодів. Тобто замість кож¬ної літери тексту зберігається її номер за кодовою таблицею. І тільки при виведенні літер у зовнішнє середовище (на папір або екран монітора) проводиться формування звичних зорових образів літер.

Висновки

Отже, провівши дане дослідження, ми визначили, що символи 0 і 1 вибрані умовно людьми для кодування інформації, якщо припустити, що для умовного позначення взяти символи 2 і 3, можна сказати, що комп’ютер буде працювати і без 0 і 1.