Стежками Залозецького краю

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук

Загальні дані

Країна Україна

Область/АРК Тернопільська область

Район/міськрада Зборівський район

Рада Залозецька селищна рада

Код КОАТУУ: 6122655300

Офіційний сайт: — zaliztsi.at.ua

Основні дані

Засноване 1483

Магдебурзьке право 1520

Статус із 1961 року

Площа 4.4 км²

Населення 2 816

Густота 640 осіб/км²

Поштовий індекс 47234

Телефонний код +380 3540

Географічні координати 49°47′42″ пн. ш. 25°22′46″ сх. д. / 49.795° пн. ш. 25.379444° сх. д.

(G)Координати: 49°47′42″ пн. ш. 25°22′46″ сх. д. / 49.795° пн. ш. 25.379444° сх. д. (G)49.795, 25.379444

Водойма Серет

Відстань

Найближча залізнична станція: Зборів (у с.Млинівці)

До станції: 24 км

До райцентру:

- фізична: 24 км 
- автошляхами: 28 км 

До обл. центру:

- автошляхами: 35 км 

Карта

Zboriv.jpg



Історія містечка

Тривалий час Залізці відігравали значну роль. Так, у 1890 році тут налічували 900 дворів, з кількістю населення п’ять тисяч. У той час проводили шістнадцять ярмарків на рік. У певний період тут проживало багато євреїв — фактично вони й забудували центральну частину містечка. Вони ж були головним двигуном торгівлі. Так, один з них орендував у Залізцях водяний млин, серед них було чимало відомих єврейських духовних провідників. Тут відбулося засідання Вааду — єврейської ради. На місцевому цвинтарі похований знаний єврейський рабин. У вісімнадцятому столітті тут було три синагоги.

Костел був побудований з пісковика в XV ст. Собою поєднував стилі пізньої готики та ренесансу. В 1730 році перебудовується Юзефом Потоцьким в бароковому стилі. Тут в криптах знайшли свій спочинок князі Константи та Януш Вишнівецькі. На сьогоднішній день перебуває в руїнах. Подекуди проступають залишки поліхромії на стінах, де-не-де збереглися вітражні решітки.

Zamok.jpg


Попри те, що заложчани дуже хотіли би повернути горде визначення населеного пункту — районний центр, але залізниця, яка пролягла через Зборів і стала вирішальним пунктом у питанні перенесення центру, не дасть історії повернутися назад. Проте живуть Залізці з райцентровим розмахом: усі заходи проводять своїми силами, влаштовують різноманітні святкування. Уже не перший рік тут пишно відмічають свято Петра і Павла — причому щороку «сценою» слугує нова місцина — або замкова територія, або берег озера. Що ж, можна помаленьку планувати, де провести одну зі святкових дат літа...

Відомі постаті із нашого містечка

Голлівуд без заложчан — ніяк! Залозецький край добряче «наслідив» у історії ще й персоналіями. Причому відомих людей він дав світові в різних галузях — від борців за незалежність України до сучасних футболістів. Добірку про славетних земляків зібрали в селищній бібліотеці. Саме тут завідуюча Галина Базан розповіла про тих, ким пишаються Залізці. На особистості Ярослави Музики зупинятися не будемо, оскільки «ВЖ плюс» уже присвячувало художниці статтю (див. №89 за 4 листопада). У Залізцях — також коріння всесвітньо відомої голлівудської актриси Поли Негрі (справжнє ім’я — Барбара Аполонія Халупєц) — тут народився її батько. Із 1914 року вона починає зніматися у фільмах, велику популярність їй приносять картини, зняті в Німеччині. У 1923-му перед нею відкривається Голлівуд, і Пола перетворюється на справжню зірку німого кіно. Знялася актриса більш ніж у 30 фільмах. Голлівудську алею слави прикрашає її зірка. Також Негрі стала одинадцятою акторкою, відбитки чиїх рук і ніг були зроблені перед Китайським театром Граумана. Про неї кажуть: народжена в Польщі, «зроблена» в Німеччині, вкрадена Голлівудом; знаменитість в Америці — митець у Європі; із репутацією «жінки-вамп», на сцені — трагік, а насправді — неймовірно обдарована актриса... Із Залізців також вийшов Ісидор Дольницький — відомий богослов. Народився у Залізцях 1930 року. Отець Дольницький вивчив тринадцять мов, а це значно полегшило йому роботу в архіві над студіюванням Святого Письма. Ісидор досліджує старі рукописи, так зароджується задум укласти для греко-католицького духовенства єдиний Типікон з нормами грецького уставу, який би відповідав українській традиції з одним видом богослужіння. Під час перебування в Римі богослов оволодіває вокалом. Своїм співом Дольницький справив величезне враження на Папу Пія ІХ і, після першого виступу перед Папою, завжди був дияконом на його богослужіннях. Та найбільше отець зробив для української греко-католицької церкви: його вчення закарбувалося в душі багатьох. Багато священиків, його колишніх вихованців, у часи переслідування греко-католицької церкви стали мучениками за віру, не зрікшись її. До речі, переповідають один цікавий випадок. Якось, коли митрополит Шептицький перебував у Крехівському монастирі на Львівщині, його запитали монахи, кого він хотів би канонізувати, хто гідний цього? На те митрополит відповів, не замислюючись: «Отець Ісидор Дольницький». 2001-го глава УГКЦ блаженнійший кардинал Любомир Гузар поблагословив початок процесу його беатифікації. Чим багаті тим і раді... Xlib i sil.jpg

Після 1963-го для Залізців багато чого змінилося. Скажімо, сьогодні в селищі проживає неповних три тисячі людей, розповідає селищний голова Любомир Фесик. Список залозецьких підприємств — серйозний. Був би. Якби вони всі діяли. Ні шкіргалантерейна фабрика, ні сільгосптехніка, ні сільгоспхімія, ні завод продтоварів (який, до слова, колись займав у країні друге місце з виробництва соків), за словами Л. Фесика, не працюють. Лише гуральня, нині — спиртозавод, та дорожня служба ПП «Ярмаш» процвітають.

Залізці - старовинне містечко над Серетом і краєвид тут прикрашають не тільки звичні для нас і цікаві для туристів із "Великої України" пагорби, що ховають за собою немало цікавинок. Справжня окраса Залізців - величезний став. Він відтінює небо, відображає околиці. Але головне, що саме завдяки ставу літо у містечку особливо свіже, а осінь - романтична. Цей став підкреслює простір, організує вулиці, наразі він є чи не візитівкою Залізців. А от історичним пам'яткам поселення пощастило не настільки - їх ніби забули

Stav.jpg

Наша Св`ятиня

Своєрідним орієнтиром на шляху до найцікавіших будівель Залізців слугує також одна із них - церква Покрова Богородиці. Її звели у XVIII ст. і первісно вона слугувала костелом для місцевої римо-католицької громади.

Ця однокупольна із бузково-рожевими стінами церква стоїть неподалік дамби ставу, але, що примітно, - нижче рівня води у ньому. Подвір'я храму оточує типовий для давніх сакральних споруд мурований паркан. Збоку стоїть дзвіниця, один із дзвонів якої - "Святий Володимир". Власне, дорога повз цю пам'ятку - найзручніша для туриста і вже через приблизно півтори сотні метрів від неї перед очима постають оточені частково збереженим ровом руїни Залозецького замку - одного з основних маєтків князів Вишневецьких.



Chertch.jpg



[[1]]